1. Словник української мови у 20 томах

обзив

О́БЗИВ, у, ч., розм.

Відгук, відповідь.

Добре я стряснув двері аж тричи [тричі] й питаю – хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обзив — -у, ч., діал. Відгук, відповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обзив — Обзи́в, -ву м. Отзывъ, откликъ, отвѣтъ. Добре я стряснув двері аж тричи й питаю — хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка