1. Словник української мови у 20 томах

обкачувати

ОБКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, у чому, в що.

Качаючи, перевертаючи щось з боку на бік у чому-небудь сипкому, липкому і т. ін., покривати ним усю його поверхню; обвалювати.

Баранячу грудинку рубають великими кусками, обкачують в житньому борошні і обсмажують (з наук.-попул. літ.);

Орися переполоскала рибу, обкачала в борошно і розіклала на сковороді (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкачувати — обка́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обкачувати — ОБКАЧУВАТИ – ОБКОЧУВАТИ Обкачувати, -ую, -уєш (у чому, в що). Качаючи, перевертаючи щось з боку на бік у чомусь сипкому, липкому тощо, покривати ним усю поверхню: обкачувати в борошні (в борошно). Обкочувати. Літературне слововживання
  3. обкачувати — -ую, -уєш, недок., обкачати, -аю, -аєш, док., перех., у чому, в що. Качаючи, перевертаючи щось із боку на бік у чому-небудь сипкому, липкому і т. ін., покривати ним усю його поверхню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обкачувати — ОБКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., у чому, в що. Качаючи, перевертаючи щось з боку на бік у чому-небудь сипкому, липкому і т. ін., покривати ним усю його поверхню. Словник української мови в 11 томах