1. Словник української мови у 20 томах

обквацяти

ОБКВА́ЦЯТИ, ОБКВЕ́ЦЯТИ, яю, яєш, ОБКВА́ЦАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм.

Забруднити чим-небудь рідким; обляпати.

– Щітку покинь; Ти ж йому всю гімнастерку глиною обквацяєш (А. Шиян);

– Дьогтемаз і богів обквецяє дьогтем (М. Стельмах);

* Образно. Обквецяли ним [коханням] все – роботу, боротьбу, подвиги, об'єлеїли, обшептали. Якщо любов – дозволено все. Вкрасти, вбити, зрадити, бо то – в iм'я любовi! ... (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обквацяти — обква́цяти дієслово доконаного виду забруднити, обляпати розм. Орфографічний словник української мови
  2. обквацяти — -яю, -яєш і обквацати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Забруднити чим-небудь рідким; обляпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обквацяти — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. обквацяти — ОБКВА́ЦЯТИ, яю, яєш і ОБКВА́ЦАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Забруднити чим-небудь рідким; обляпати. — Щітку покинь; Ти ж йому всю гімнастьорку глиною обквацяєш (Шиян, Гроза.., 1956, 666). Словник української мови в 11 томах