1. Словник української мови у 20 томах

обклеювати

ОБКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., що.

1. Клеючи, наліплювати щось по поверхні чого-небудь.

Марія наділа халат, і вони почали обклеювати шибки на веранді, у вікнах, кладучи навхрест паперові стрічки на скло (В. Кучер);

Олеся звеліла обклеїти залу білими шпалерами (І. Нечуй-Левицький).

2. техн. Очищати рідину від побічних домішок додаванням клейкої речовини.

Обклеювати вино желатином.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обклеювати — обкле́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обклеювати — -юю, -юєш, недок., обклеїти, -ею, -еїш, док., перех. 1》 Клеючи, наліплювати щось по поверхні чого-небудь. 2》 тех. Очищати рідину від побічних домішок додаванням клейкої речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обклеювати — ОБКЛЕ́ЮВАТИ (ОКЛЕ́ЮВАТИ) (клеючи, вкривати поверхню чого-небудь), ОБЛІ́ПЛЮВАТИ розм. — Док.: обкле́їти (окле́їти), обліпи́ти. Вони почали обклеювати шибки на веранді (В. Словник синонімів української мови
  4. обклеювати — Обкле́ювати, -кле́юю, -кле́юєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обклеювати — ОБКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. 1. Клеючи, наліплювати щось по поверхні чого-небудь. Марія наділа халат, і вони почали обклеювати шибки на веранді, у вікнах, кладучи навхрест паперові стрічки на скло (Кучер, Чорноморці... Словник української мови в 11 томах
  6. обклеювати — Обкле́ювати, -кле́юю, -єш сов. в. обклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Обклеивать, обклеить. Словник української мови Грінченка