обколотий
ОБКО́ЛОТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до обколо́ти.
2. розм. Який перебуває у стані наркотичного сп'яніння внаслідок внутрішньовенного введення наркотику.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ОБКО́ЛОТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до обколо́ти.
2. розм. Який перебуває у стані наркотичного сп'яніння внаслідок внутрішньовенного введення наркотику.