1. Словник української мови у 20 томах

обкопувати

ОБКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без дод.

1. Скопувати землю навколо чого-небудь.

Оленчук навчив офіцера, як обрізати кущі, як обкопувати (О. Гончар);

Обережно, мов на живій істоті, перев'язувала [Надія] рану своєї тополі .. Потім дбайливо обкопала дерево (Яків Баш).

2. Оточувати, обводити (ровом, насипом і т. ін.).

Кагати і траншеї обкопують рівчаками для стікання води (з наук. літ.);

Діждали весни, – город обкопала [Мотря], скопала, засадила (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкопувати — обко́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обкопувати — див. копати Словник синонімів Вусика
  3. обкопувати — -ую, -уєш, недок., обкопати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Скопувати землю навколо чого-небудь. 2》 Оточувати, обводити (ровом, насипом і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обкопувати — ОБКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Скопувати землю навколо чого-небудь. Оленчук навчив офіцера, як обрізати кущі, як обкопувати (Гончар, II, 1959, 58); Обережно, мов на живій істоті... Словник української мови в 11 томах
  5. обкопувати — Обкопувати, -пую, -єш сов. в. обкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Окапывать, окопать. З неділі будемо леваду обкопувати. Харьк. Словник української мови Грінченка