обкорювання

ОБКО́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. обко́рювати.

Як торкнеться стовбура пила й сокира, шістдесят процентів деревини іде у відходи. Це .. неминучі втрати – обкорювання та усушка (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me