1. Словник української мови у 20 томах

обкрадений

ОБКРА́ДЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обкра́сти.

– Може, й вона [берізка] лише наймичка в цьому панами обкраденому лісі? (М. Стельмах);

// у знач. прикм.

І гнів, наче буря, в обкраденім серці встає (Л. Забашта).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкрадений — обкра́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обкрадений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкрасти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкрадений — Обкра́дений, обікра́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. обкрадений — ОБКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкра́сти. — Може, й вона [берізка] лише наймичка в цьому панами обкраденому лісі? (Стельмах, І, 1962, 248). Словник української мови в 11 томах