1. Словник української мови у 20 томах

обкреслений

ОБКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обкре́слити.

Текст поеми [“Сон”] в альбомі “Три літа” був майже весь підкреслений або обкреслений жандармським олівцем (з наук. літ.);

// обкре́слено, безос. пред.

Помахом олівця обкреслено статтю, яку “неодмінно треба почитати” (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкреслений — обкре́слений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обкреслений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкреслити. || обкреслено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкреслений — ОБКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкре́слити. Текст поеми ["Сон"] в альбомі "Три літа" був майже весь підкреслений або обкреслений жандармським олівцем (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 170); // обкре́слено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах