1. Словник української мови у 20 томах

обкусаний

ОБКУ́САНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обкуса́ти.

Нестерпно боляче було Данькові дивитись на неї .. Губи обкусані, в запеченій крові... (О. Гончар);

* Образно. Давид виймає з кишені обкусаний кремінний наконечник стріли (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкусаний — обку́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обкусаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкусати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкусаний — Обку́саний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. обкусаний — ОБКУ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкуса́ти. Нестерпно боляче було Данькові дивитись на неї.. Губи обкусані, в запеченій крові… (Гончар, II, 1959, 370); *Образно. Давид виймає з кишені обкусаний кремінний наконечник стріли (Стельмах, І, 1962, 127). Словник української мови в 11 томах