обладнання

ОБЛАДНА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. обладна́ти.

Перший день минув у клопотах по обладнанню робочого місця секретаря по зоні МТС (Остап Вишня);

Дедалі зростає і асортимент хімічних матеріалів для будівництва і обладнання торгових підприємств (з публіц. літ.).

ОБЛА́ДНАННЯ, я, с.

1. Сукупність механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь; спорядження.

Будівництво електростанції завершувалося .. Прибуло обладнання (Н. Рибак);

Добре продумане розташування обладнання повинне усувати зайві рухи, що стомлюють робітника (з навч. літ.).

2. Меблі, якими обставлене яке-небудь приміщення; умеблювання.

Обладнання звичайне: з правої сторони, у глибині сцени, стіл; у лівому кутку – столик з квітами (З. Мороз);

Відомості про влаштування і обладнання трипільських будинків доповнюють глиняні модельки жител, знайдені у Володимирівці, Попудні (з наук. літ.);

// Внутрішнє оздоблення кімнати, приміщення.

Незважаючи на те, що це було кавалерське помешкання, то все-таки обладнання було незвичайно зі смаком (І. Франко);

Відзначаються своєю майстерністю .. роботи вишивальниць.., які створюють зразки .. оздоблення одягу і речей декоративного обладнання сучасного інтер'єру (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обладнання — обла́днання іменник середнього роду устаткування обладна́ння іменник середнього роду дія від: обладна́ти Орфографічний словник української мови
  2. обладнання — ОБЛАДНАННЯ – УСТАТКУВАННЯ – СПОРЯДЖЕННЯ Обладнання. 1. Те саме, що устаткування 1. Вони обіцяли дати обладнання для похідної друкарні (С.Скляренко); Його [човна] конструкцію, обладнання, кожну деталь обмірковував Юра сам (Ю. Літературне слововживання
  3. обладнання — Устатковання, спорядження, р. облада; (житла) ОБСТАНОВА, убрання; (дія) обладнання, устаткування. Словник синонімів Караванського
  4. обладнання — див. начиння Словник синонімів Вусика
  5. обладнання — [обладнан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  6. обладнання — I обл`аднання-я, с. 1》 Сукупність механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь; спорядження. Периферійне обладнання спец. — сукупність технічних засобів, призначена для взаємодії центрального процесора із зовнішнім середовищем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. обладнання — ОБСТАНО́ВКА (меблі, оздоби та предмети побуту, якими обставлено й прикрашено приміщення, житло), ОБЛА́ДНАННЯ, ОБСТА́ВА рідше, ОБСТА́ВИНА рідше, ОБСТАНО́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА заст., УРЯ́ДЖЕННЯ (ВРЯ́ДЖЕННЯ) діал. Схвильовано оглядає Петро кімнату. Словник синонімів української мови
  8. обладнання — ОБЛА́ДНАННЯ, я, с. 1. Сукупність механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь; спорядження. Будівництво електростанції завершувалося.. Прибуло обладнання з Москви та Свердловська (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах
  9. обладнання — рос. оборудование машини, верстати, агрегати, що використовуються у виробництві. Розрізняють виробниче, технологічне та інші види обладнання. Eкономічна енциклопедія