1. Словник української мови у 20 томах

обламок

ОБЛА́МОК, мка, ч.

Частина, рештка чого-небудь зламаного, обламаного.

Не встигла Тоня й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обламок — обла́мок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обламок — -мка, ч. Частина, рештка чого-небудь поламаного, обламаного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обламок — УЛА́МОК (відбитий, відламаний шматок чого-небудь), ВІДЛА́МОК, ОБЛА́МОК, ОБЛО́МОК, ОСКО́ЛОК, СКА́ЛКА, О́ПРИСК діал. (перев. скла, каменю тощо — невеликий). З величезної купи уламків і брухту пробивалося жовте полум'я (О. Словник синонімів української мови
  4. обламок — ОБЛА́МОК, мка, ч. Частина, рештка чого-небудь поламаного, обламаного. Не встигла Тоня й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (Гончар, Тронка, 1963, 241). Словник української мови в 11 томах