1. Словник української мови у 20 томах

облапувати

ОБЛА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛА́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм.

Мацати руками кругом, з усіх боків, по всій поверхні.

Старий панотець протер заспані очі, схопився з місця й почав облапувати себе навкруги (І. Нечуй-Левицький);

Довкола них [машин] навшпиньки ходили робітники і любовно й боязко облапували кожний гвинтик (П. Панч);

Не довіряючи очам, він уступив у човен і облапав його кругом руками (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облапувати — обла́пувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. облапувати — Обмацувати, лапати, мацати. Словник синонімів Караванського
  3. облапувати — див. мацати Словник синонімів Вусика
  4. облапувати — -ую, -уєш, недок., облапати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Мацати руками кругом, з усіх боків, по всій поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. облапувати — ОБЛА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛА́ПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Мацати руками кругом, з усіх боків, по всій поверхні. Старий панотець протер заспані очі, схопився з місця й почав облапувати себе навкруги (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. облапувати — Облапувати, -пую, -єш сов. в. облапати, -паю, -єш, гл. Ощупывать, ощупать. Став він облапувати (круг себе). Мнж. 130. Треба тебе скрізь облапати, бо мені здається, що гроші в тебе. Словник української мови Грінченка