обласництво

ОБЛАСНИ́ЦТВО, а, с.

1. Прагнення до культурної і економічної автономності своєї області в межах однієї держави.

2. Прагнення досягти загального поширення якого-небудь явища, факту і т. ін. місцевого значення.

Більш або менш давало себе взнаки .. обласництво – тенденції, властиві тим або іншим діячам слова діалектні факти ввести в широкий літературний обіг (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обласництво — обласни́цтво іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. обласництво — -а, с. 1》 Прагнення до культурної та економічної відокремленості своєї області в межах однієї держави. 2》 Прагнення домогтися загального визнання, поширення якого-небудь явища, факту і т. ін. місцевого значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обласництво — ОБЛАСНИ́ЦТВО, а, с. 1. Прагнення до культурної і економічної відокремленості своєї області в межах однієї держави. 2. Прагнення добитися загального визнання, поширення якого-небудь явища, факту і т. ін. місцевого значення. Словник української мови в 11 томах