облачання

ОБЛАЧА́ННЯ, я, с., заст.

1. Дія за знач. облача́ти і облача́тися.

2. Те саме, що облаче́ння 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облачання — облача́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. облачання — І облачення Дія за знач. облачати й облачатися Словник церковно-обрядової термінології
  3. облачання — -я, с., заст. 1》 Дія за знач. облачати і облачатися. 2》 Те саме, що облачення 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облачання — ОБЛАЧА́ННЯ, я, с., заст. 1. Дія за знач. облача́ти і облача́тися. 2. Те саме, що облаче́ння 2. Словник української мови в 11 томах