облачання
ОБЛАЧА́ННЯ, я, с., заст.
1. Дія за знач. облача́ти і облача́тися.
2. Те саме, що облаче́ння 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облачання — облача́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- облачання — І облачення Дія за знач. облачати й облачатися Словник церковно-обрядової термінології
- облачання — -я, с., заст. 1》 Дія за знач. облачати і облачатися. 2》 Те саме, що облачення 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- облачання — ОБЛАЧА́ННЯ, я, с., заст. 1. Дія за знач. облача́ти і облача́тися. 2. Те саме, що облаче́ння 2. Словник української мови в 11 томах