1. Словник української мови у 20 томах

облизаний

ОБЛИ́ЗАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до облиза́ти.

Де пропливла хвиля вогню, там попеліла земля, чорніли стовбури сосен, до половини облизані язиками полум'я (В. Гжицький);

Дон, облизаний вітрами, синів льодом (Григорій Тютюнник);

Старий парк, облизаний полум'ям, став видний кожним деревом (Б. Харчук);

З піщаного наносу визирав облизаний дощами крайчик казанка (М. Дочинець).

2. у знач. прикм. Те саме, що гладки́й.

Гарне таке [телятко], рябеньке, облизане, наче тільки що вмилося (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облизаний — обли́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. облизаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облизати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облизаний — ОБЛИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до облиза́ти. Гарне таке [телятко], рябеньке, облизане, наче тільки що вмилося (Гончар, II, 1959, 162); Де пропливла хвиля вогню, там попеліла земля, чорніли стовбури сосен, до половини облизані язиками полум’я (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 77). Словник української мови в 11 томах
  4. облизаний — Обли́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)