облизнути
ОБЛИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.
Однокр. до обли́зувати 1, 2.
Поранений облизнув спраглі губи (О. Гончар);
Облизнувши пересохлі губи, Алессандро прошепотів: – Я хочу познайомитися з вами, Катрен! (О. Бердник);
Облизнувши губу, [гетьман] .. оглядається на свого джуру (Г. Колісник);
– А далі? – облизнув губи Хома.– А що далі? Далі все ясно, – розважно сказав Василинка (В. Шкляр).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облизнути — облизну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- облизнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до облизувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- облизнути — ОБЛИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до обли́зувати 1, 2. Поранений облизнув спраглі губи (Гончар, III, 1959, 160). Словник української мови в 11 томах