облизнути

ОБЛИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.

Однокр. до обли́зувати 1, 2.

Поранений облизнув спраглі губи (О. Гончар);

Облизнувши пересохлі губи, Алессандро прошепотів: – Я хочу познайомитися з вами, Катрен! (О. Бердник);

Облизнувши губу, [гетьман] .. оглядається на свого джуру (Г. Колісник);

– А далі? – облизнув губи Хома.– А що далі? Далі все ясно, – розважно сказав Василинка (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облизнути — облизну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облизнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до облизувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облизнути — ОБЛИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до обли́зувати 1, 2. Поранений облизнув спраглі губи (Гончар, III, 1959, 160). Словник української мови в 11 томах