1. Словник української мови у 20 томах

обложенець

ОБЛОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч.

Той, хто перебуває в облозі; обложений.

Часом поціляла куля в дах палати або зривала вершок кінчастого даху на вежі, але ці пошкодження направляли обложенці щоночі (Юліан Опільський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обложенець — обложе́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обложенець — -нця, ч. Той, хто перебуває в обложеному місті, фортеці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обложенець — ОБЛОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто перебуває в обложеному місті, фортеці і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  4. обложенець — ОТОЧЕ́НЕЦЬ (той, хто перебував або перебуває в оточенні ворожих військ), ОКРУЖЕ́НЕЦЬ розм. рідше; ОБЛОЖЕ́НЕЦЬ (у місті, фортеці). В кожному селі полтавські матері переховують як не одного, то кілька оточенців (О. Словник синонімів української мови
  5. обложенець — Обложе́нець, -нця м. Осажденный. Словник української мови Грінченка