1. Словник української мови у 20 томах

облягання

ОБЛЯГА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. обляга́ти.

В городі на горі нема води, і може бути, що в давні часи сюдою люде [люди] діставали собі воду з Бугу, в часи облягання города ворогами (І. Нечуй-Левицький);

Шкіра [рукавички] повинна мати еластичність у поперечному напрямку для щільного облягання кисті руки і забезпечення вільного руху пальців (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облягання — обляга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. облягання — [обл'аган':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. облягання — -я, с. Дія за знач. облягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облягання — ОБЛЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обляга́ти. Словник української мови в 11 томах