облямований

ОБЛЯМО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до облямува́ти.

До неділі біла літня сукня, облямована шовковими рожевими стрічками, вже була готова (І. Нечуй-Левицький);

До кімнати зайшла молода дівчина в пальті, облямованому хутром на полах і рукавах (С. Добровольський);

Чорні очі Замфірові, його довгасте, повне обличчя, облямоване низько стриженою чорною бородою, так і світяться задоволенням (М. Коцюбинський);

На кожному дереві кришталеві грона, облямовані зеленим листям (С. Журахович);

Двір – тепер зелений та чистий, кругом облямований коморами, загородами (Панас Мирний);

// облямо́вано, безос. пред.

– Дворяни знали, які собі двері ставити! Дуб у два шари навхрест – по півтора дюйма стелина, на каруку і на гвинтах, ще й міддю облямовано (Ю. Смолич).