облігатний

ОБЛІГА́ТНИЙ, а, е, книжн.

Обов'язковий; протилежне – факультативний.

Облігатна умова;

Облігатна ознака;

Деякі організми (факультативні й облігатні анаероби) можуть жити навіть без вільного кисню в середовищі, проте без вуглекислоти жоден організм існувати не може (з наук. літ.);

Облігатна частина сюїти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облігатний — -а, -е. Обов'язковий, безумовний. Облігатний симптом мед. — прояв хвороби, який зумовлений її природою і спостерігається при ній завжди. Великий тлумачний словник сучасної мови