1. Словник української мови у 20 томах

обліковувати

ОБЛІКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

1. З'ясовувати, встановлювати наявність, кількість кого-, чого-небудь; вести облік когось, чогось.

Із високою точністю обліковують витрачання води землероби (із журн.);

В лютому живці викопали, очистили від кори і пошкоджені некрозом облікували (з наук. літ.).

2. тільки док., заст. Визнати.

Його ні за що мають, облікували за ледащо (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обліковувати — обліко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обліковувати — Обчислювати, обраховувати, облічувати. Словник синонімів Караванського
  3. обліковувати — -ую, -уєш, недок., облікувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 З'ясовувати, встановлювати наявність, кількість кого-, чого-небудь; вести облік когось, чогось. 2》 тільки док., заст. Визнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обліковувати — ОБЛІКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. З’ясовувати, встановлювати наявність, кількість кого-, чого-небудь; вести облік когось, чогось. Словник української мови в 11 томах