обманець

ОБМА́НЕЦЬ, нця, ч., рідко.

Те саме, що обма́нщик.

Покривджені йшли шукати правди на гнобителів, обманені на обманців (Юліан Опільський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me