обманювати

ОБМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБМАНУ́ТИ, ману́, ма́неш і розм. ОБМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док.

1. кого, що. Словами, вчинками або діями вводити в оману кого-небудь; обдурювати.

Але обманути Дмитра було важко. Він одразу збагнув усе: і наш настрій, і наші думки (В. Козаченко);

[Дівчата:] Знаємо ми вас! Шкода, нас ви не обманите, До себе не переманите (М. Кропивницький);

* Образно. Палив ліси я, сіяв каву, Вбивав я, крав і грабував, Я долю обманить лукаву Своєю впертістю жадав (М. Рильський);

// Говорити неправду; брехати.

– І де ти взявся? – Прямо з села поспішав, щоб тобі пособити! .. – Ніби ти бачив, як я йшла?.. Ой обманюєш, Романе! (М. Стельмах);

// Не виконувати своїх обіцянок, порушувати, ламати слово.

[Химка:] Гості ж, певно, не обманять – прийдуть (Панас Мирний);

// Спричинятися до хибного сприйняття дійсності ким-небудь.

І не обмануло Віруньку перше враження, що перед нею людина справжня, людина-кристал (О. Гончар);

Як він [Левко] тільки стукнув у шибку, дівчина знову подумала, що то Роман прийшов до неї .. Але .. багато-багато ще днів буде обманювати її чужий стукіт (М. Стельмах);

// Переконувати себе або кого-небудь у тому, що не відповідає реальності.

Та Павло обманював себе удаваною байдужістю. Він не міг заспокоїтись (А. Хижняк);

Не обманюй, лицарю, і мене й себе. Знаю я, .. що тобі не можна любити мене (О. Довженко).

2. кого. Діяти нечесно, вдаватися до обману, шахрайства щодо кого-небудь; ошукувати.

– На ярмарках людей обманюєш? – Людей, батюшко, ні, а баришників – є гріх (М. Стельмах);

– Я ж .. не вимагач, хіба я кого обманював чи з кого вимагав? Вгощають люди, припрошують, то чи мені, безгрішному студентові, відмовлятися? (О. Гончар).

3. перен. Не справджувати чиїх-небудь надій, сподівань і т. ін.

Чи весняні здійсняться мрії? Чи літо не обманить їх? (М. Рильський).

4. Порушувати подружню вірність; зраджувати (у 2 знач.).

Зрадила!.. Так ти обманювала, сміялася надо мною! О гадюче, єхидне кодло, не діждеш же й ти празникувать весіллям свою зраду (І. Карпенко-Карий);

Я думав: прокинуться десь ревнощі, зобижу тебе. – Коли б ти ховався од мене, тоді б зобижалась. – Дуже? – Взнала б, що обманюєш, – ні одного дня не жила б, хоч як люблю тебе. Вигнала б з-перед очей і з серця (М. Стельмах).

5. Обманом, нещирими обіцянками домагатися інтимних стосунків з дівчиною, жінкою; спокушати, зводити.

– Що ж? – каже, – хоч і обманув, та не посміявся... (Г. Квітка-Основ'яненко);

Принесла його [сина] на світ від красеня капітана, і не спокушав він її, нічим не обманював, сама розпалалась до нього коханням (О. Гончар).