1. Словник української мови у 20 томах

обмахлярити

ОБМАХЛЯ́РИТИ, рю, риш, док., кого, розм., грубо.

Обдурити, обшахрувати.

Той і годинки не посидить супокійно, без жури, бо ламає .. голову, як би когось обмахлярити та обдерти (І. Чендей);

Щоб у світі діялось, коли б усі поставали розумними, хитрішими один від одного? Нудно.., бо ні обдурити, ні обмахлярити (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмахлярити — обмахля́рити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обмахлярити — -рю, -риш, док., перех., розм. Обдурити, обшахрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмахлярити — ОБМАНУ́ТИ (повестися нечесно, вдатися до обману, шахрайства щодо кого-небудь з метою наживи, вигоди), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИТИ), ОШУКА́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБШАХРУВА́ТИ (ОШАХРУВА́ТИ) розм., ОБШАХРА́ТИ розм., ОБМАХЛЯ́РИТИ розм. Словник синонімів української мови