1. Словник української мови у 20 томах

обмащувати

ОБМА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМАСТИ́ТИ, мащу́, масти́ш, док., кого, що.

1. Намазувати поверхню чогось чим-небудь масним.

2. Покривати поверхню чого-небудь шаром якоїсь липкої речовини; обмазувати.

– Як білки, видерлися наші молодики .. [на галери], обмастили їх смолою та підпалили (З. Тулуб);

Альоша матиме право ночувати у дворі, в тій будці, що хоч трохи завалилася, але може ще придатися на такий випадок. Її можна обмастити глиною (І. Микитенко);

// Забруднювати, заяложувати що-небудь.

Він навмисно сів на слизькій колоді, звісив над вируючою глибиною ноги і бовтає собі ними, не турбуючись, що геть-чисто обмастив свої штанята (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмащувати — обма́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмащувати — Намащувати, мастити; (глиною) обмазувати, ШПАРУВАТИ; (салом) заяложувати. Словник синонімів Караванського
  3. обмащувати — -ую, -уєш, недок., обмастити, -мащу, -мастиш, док., перех. 1》 Намазувати поверхню чогось чим-небудь масним. 2》 Покривати поверхню чого-небудь шаром якоїсь липкої речовини; обмазувати. || Забруднювати, заяложувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмащувати — ОБМА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМАСТИ́ТИ, мащу́, масти́ш, док., перех. 1. Намазувати поверхню чогось чим-небудь масним. 2. Покривати поверхню чого-небудь шаром якоїсь липкої речовини; обмазувати. — Як білки, видерлися наші молодики.. Словник української мови в 11 томах
  5. обмащувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. обмащувати — Обмащувати, -щую, -єш сов. в. обмасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Обмасливать, обмаслить, обсаливать, обсалить. 2) Обмазывать, обмазать глиной. Піч до неї і говорить: «Дівко, дівко, обмасти мене!» Чуб. II. 67. Словник української мови Грінченка