обмежуваний

ОБМЕ́ЖУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обме́жувати.

Є вогонь вільний, .. не стримуваний і не обмежуваний нічим (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмежуваний — обме́жуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови