1. Словник української мови у 20 томах

обмет

ОБМЕ́Т, у, ч.

Велика сітка для лову звірів, риби.

Темна була й вода в потоці, тільки біля самих ніг у Юлини, де під каменем крутився обмет, по воді перебігали срібні пасмуги (С. Скляренко);

* Образно. Наш човен самотній, в темряву повитий, В золотисті обмети, мов щука, влітав (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмет — обме́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обмет — -у, ч. Велика сітка для лову звірів, риби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмет — ОБМЕ́Т, у, ч. Велика сітка для лову звірів, риби. *Образно. Наш човен самотній, в темряву повитий, В золотисті обмети, мов щука, влітав (Стельмах, Добрий ранок, 1941, 34). Словник української мови в 11 томах