1. Словник української мови у 20 томах

обморожений

ОБМОРО́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до обморо́зити.

2. Ушкоджений дією сильного холоду, морозу.

Знову прийшов додому [Скиба], десь нещадно битий, з обмороженими ногами (С. Журахович);

Він [Тадик] довго блукав по тайзі, .. доки його, обмороженого, кволого, знайшли мисливці (Григорій Тютюнник);

// у знач. ім. обморо́жений, ного, ч.

Захиталися хурделиці немилосердні. У шведському війську помітили перших обморожених (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обморожений — обморо́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обморожений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обморозити. Обморожений вовчак — різновид саркоїдозу шкіри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обморожений — ОБМОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обморо́зити. Знову прийшов додому [Скиба], десь нещадно битий, з обмороженими ногами (Жур., Дорога.., 1948, 70); Він [Тадик] довго блукав по тайзі, .. доки його, обмороженого, кволого, знайшли мисливці (Тют., Вир, 1964, 416). Словник української мови в 11 томах