1. Словник української мови у 20 томах

обмуровувати

ОБМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

1. Обкладати цеглою, камінням і т. ін., скріплюючи глиною з піском або цементом.

* Образно. Кожне її слово падало на мене, вдаряло з лету, як гострий камінь. Ольга каменувала мене; Ольга зусібіч обмуровувала мене камінням і я задихався; вона бачила мою муку (Р. Федорів).

2. Обгороджувати що-небудь кам'яною стіною.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмуровувати — обмуро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмуровувати — -ую, -уєш, недок., обмурувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Обкладати цеглою, камінням і т. ін., скріплюючи глиною з піском або цементом. 2》 Обгороджувати кам'яною стіною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмуровувати — ОБМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Обкладати цеглою, камінням і т. ін., скріплюючи глиною з піском або цементом. 2. Обгороджувати кам’яною стіною. Словник української мови в 11 томах
  4. обмуровувати — ОБКЛА́СТИ (ОБІКЛА́СТИ рідше) (покрити чимось усю поверхню чого-небудь); ОБЛОЖИ́ТИ, ОБМОСТИ́ТИ, ОБЛИЦЮВА́ТИ буд., ОБЛИЧКУВА́ТИ буд., ВИ́КЛАСТИ, ОБМУРУВА́ТИ, ОБКАМЕНУВА́ТИ діал. (цеглою, камінням). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. обмуровувати — Обмуро́вувати, -вую, -вуєш; обмурува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)