обнажати
ОБНАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБНАЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., кого, що, книжн., рідко.
Те саме, що ого́лювати.
І там, і тут мордоворот, готовність кожної хвилі обнажити шаблю й рубати нею товпу (Г. Хоткевич);
В добрий час, товариші! – голосно каже зв'язковий, скидаючи пілотку. Загін обнажив голови (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обнажати — обнажа́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- обнажати — моск. оголювати оголювати, оголяти, пооголювати, заголювати, заголяти, позаголювати, викривати, викрити, повикривати, відкривати, відкрити, повідкривати, розкривати, розкрити, порозкривати Словник чужослів Павло Штепа
- обнажати — ОБНАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБНАЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех., книжн., рідко. Розкривати, оголяти. Хрипіння й стогін.. били по нервах. Наче обнажив хто страшну рану й водить по ній тупим долотом (Хотк., І, 1966, 132); // Знімати з себе або з кого-небудь одяг, головний убір і т. ін. Словник української мови в 11 томах