обникувати
ОБНИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.
Обхо́дити скрізь, оглядаючи кого-, що-небудь, шукаючи когось, щось.
Сергій-оператор .. неповагом кружляє довкола клубу, обникує, оглядає його то з фасаду, то з причілка (О. Гончар);
Тимко з Марком обникали весь хутір, але квартири не знайшли (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обникувати — обни́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- обникувати — -ую, -уєш, недок., обникати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Обходити скрізь, оглядаючи кого-, що-небудь, шукаючи когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обникувати — ОБНИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Обходити скрізь, оглядаючи кого-, що-небудь, шукаючи когось, щось. Сергій-оператор.. Словник української мови в 11 томах