обновець
ОБНО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.
Перший сніг.
Розплющила очі. Білою тишею лежав на землі обновець (Г. Усач).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ОБНО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.
Перший сніг.
Розплющила очі. Білою тишею лежав на землі обновець (Г. Усач).