обновець

ОБНО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.

Перший сніг.

Розплющила очі. Білою тишею лежав на землі обновець (Г. Усач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обновець — -вця, ч., зах. Перший сніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обновець — Обновець, -вця м. Первый снѣгъ. Вх. Уг. 255. Словник української мови Грінченка