1. Словник української мови у 20 томах

обнюханий

ОБНЮ́ХАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до обню́хати.

2. чим і без дод., розм. Який перебуває у стані наркотичного сп'яніння внаслідок нюхання наркотику або іншої токсичної речовини (напр., клею, ацетону).

Обнюханий кокаїном.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обнюханий — обню́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обнюханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обнюхати. Великий тлумачний словник сучасної мови