обнюхувати

ОБНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНЮ́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що.

1. Нюхати кого-, що-небудь кругом, з усіх боків.

Вона [Маріора] мала властивість усе обнюхувати, і за хвилину не було речі в хаті, дух якої не був би їй знайомим (М. Коцюбинський);

Пси мене обнюхали, поклали, що я свій, і лащилися до мене (Ю. Яновський);

* У порівн. Солдати [фашистські] все ще стояли біля порога і ніби обнюхували кімнату (П. Панч).

2. перен., зневажл. Уважно, прискіпливо оглядати, обстежувати кого-, що-небудь, приглядатися до когось, чогось.

Повернешся з рейсу, а тебе вже обнюхують, чи ти не завербований (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обнюхувати — обню́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обнюхувати — (з усіх боків) НЮХАТИ; П. обстежувати. Словник синонімів Караванського
  3. обнюхувати — див. нюхати Словник синонімів Вусика
  4. обнюхувати — -ую, -уєш, недок., обнюхати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Нюхати кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. 2》 перен., зневажл. Уважно, прискіпливо оглядати, обстежувати кого-, що-небудь, приглядатися до когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обнюхувати — ОБНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНЮ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Нюхати кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. Вона [Маріора] мала властивість усе обнюхувати, і за хвилину не було речі в хаті, дух якої не був би їй знайомим (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. обнюхувати — Обню́хувати, -хую, -єш сов. в. обнюхати, -хаю, -єш, гл. Обнюхивать, обнюхать. Словник української мови Грінченка