обожатель
ОБОЖА́ТЕЛЬ, я, с., рідко.
Те саме, що обо́жнювач.
Була се невеличка, дрібненька осібка.., вічно занята собою, своїм туалетом, своїми канарками, своїми обожателями (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обожатель — обожа́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- обожатель — Закоханець, залицяльник, захопленець Словник чужослів Павло Штепа
- обожатель — ОБОЖА́ТЕЛЬ, я, с., рідко. Те саме, що обо́жнювач. Була се невеличка, дрібненька осібка.., вічно занята собою, своїм туалетом, своїми канарками, своїми обожателями (Фр., III, 1950, 153). Словник української мови в 11 томах