1. Словник української мови у 20 томах

обраниця

ОБРА́НИЦЯ, і, ж.

Жін. до обра́нець.

На світі існують тисячі звабливих, похітливих Ксан, але існують і інші, чудесні, як мрія, дівчата, і серед них мусить бути його єдина обраниця (П. Колесник);

Я вибрала Долю собі сама. І що зі мною станеться, – у мене жодних претенсій [претензій] нема до Долі – моєї обраниці (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обраниця — обра́ниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обраниця — -і. Жін. до обранець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обраниця — ОБРА́НИЦЯ, і, ж. Жін. до обра́нець. На світі існують тисячі звабливих, похітливих Ксан, але існують і інші, чудесні, як мрія, дівчата, і серед них мусить бути його єдина обраниця (Кол., Терен.., 1959, 131). Словник української мови в 11 томах
  4. обраниця — Обра́ниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)