обриджувати
ОБРИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРИ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що.
Виклика́ти до кого-, чого-небудь почуття неприязні, огиди; робити кого-, що-небудь неприємним, бридким.
А Дарославич, – або ж не важив на решту її спокою, коли обриджував її життя сплетнями [плітками], будьте вона легка на вагу людина? (К. Гриневичева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обриджувати — обри́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обриджувати — -ую, -уєш, недок., обридити, -джу, -диш, док., перех. Викликати до кого-, чого-небудь почуття неприязні, огиди; робити кого-, що-небудь неприємним, бридким. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обриджувати — ОБРИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРИ́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Викликати до кого-, чого-небудь почуття неприязні, огиди; робити , кого-, що-небудь неприємним, бридким. Словник української мови в 11 томах