обробляти

ОБРОБЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і рідко ОБРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. обро́блять; док.

1. що. Певними діями, операціями надавати чому-небудь потрібного вигляду, доводити до певного стану і т. ін.

Камінь обробляють – точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Панас Мирний);

Майстри на місці мусили занадто грубе та неотесане дерево обробляти наново (І. Франко);

Хлопці обробляють деталі для невеликих токарно-гвинторізних верстатів (з газ.);

// чим, спец. Діяти чим-небудь на щось, домагаючись потрібного результату.

Перед консервуванням овочі миють, сортують, обробляють парою, іноді обчищають від шкірочки (з наук.-попул. літ.);

Хімічно обробляючи її [деревину], одержують штучне волокно (з наук.-попул. літ.).

2. що. Готувати для вирощування рослин (про ґрунт).

До півліта стоїть у плавнях Дніпрова вода, а коли спаде, родючий плавневий мул селяни обробляють під городи (О. Гончар);

У весняно-літній період ранній пар обробляють культиваторами з плоскорізальними лапами і боронами (з наук. літ.);

Вони з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння (Ю. Яновський);

// Виконувати, здійснювати весь цикл сільськогосподарських робіт (на полі, в городі і т. ін.).

Всім було цікаво .. Що краще – чи поділити землю між люди, чи, може, гуртом оброблять поле і тоді вже ділити хліб (М. Коцюбинський);

Два вільні дні [кріпаки], замість відпочити, надсаджували останні сили, будуючи собі злиденні хатинки або нашвидку обробляючи городи та клаптики поля (З. Тулуб);

Він почав наймати робітників і оброблювати поля (І. Франко);

– В самому тільки Казахстані за час війни моя машина обробила тисячі гектарів (Є. Кравченко);

// кого, тільки док., розм. Упоратися з певними роботами (перев. із сільськогосподарськими) в кого-небудь; зробити все кому-небудь.

А ще що й .. уродиться, то таки на полі пропадає, бо мусимо пана обробити насамперед, за погоди (І. Франко);

// Системою агротехнічних заходів створювати необхідні умови для вирощування рослин; вирощувати.

На [науково-дослідній] станції сіють та обробляють рис, поливний бавовник, кукурудзу (І. Волошин);

Цукрові буряки у нас рік у рік дають порівняно високі врожаї, бо ми їх добре обробляємо (з наук. літ.).

3. що. Упорядковуючи, удосконалюючи, надавати чому-небудь викінченого вигляду.

Олесь завжди дуже старанно обробляв свій текст, та все ж інколи і в нього траплялися недоробки (О. Донченко);

У Петропавловську М. М. Васильєв обробляв результати спостережень, проведених під час плавання (з наук.-попул. літ.);

Увесь свій талант і многолітній труд поклав [М. Лисенко] на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості, обробити їх і повернути народу (О. Довженко);

// Опрацьовувати, розробляти (тему, сюжет і т. ін.).

– Кілька разів говорив я вам, як обробляти вільну тему (О. Маковей);

Ми маємо на меті не тільки дати імпульс нашим письменникам оброблювати теми з життя інших верств суспільності, але й видати нові, недруковані праці (М. Коцюбинський);

// чим. Оздоблювати, прикрашати чим-небудь краї одягу і т. ін.

Більшість трикотажних виробів по краях обробляють резинкою – рубцюватою, пружною тканиною (з навч. літ.).

4. недок., кого, тільки обробля́ти, перен., розм. Впливаючи на кого-небудь, схиляти його до чогось.

– Він із своїм дружком, .. гімназистами, а потім і студентами, у нас там, у Вітровій Балці, молодь обробляли (А. Головко);

– Ось їх гетьманські шпигуни й обробили (О. Довженко);

– От ти і оброби його, товаришу Криворучко, – обзивається Чугай. – Тільки привчи його більше мовчати (Д. Бедзик).

(1) Обробля́ти / оброби́ти ра́ну – очищати, дезінфікувати рану, готуючи до перев'язки, операції і т. ін.

Заброда швидко і вправно витяг великого осколка, обробив рану, наклав шви (В. Кучер);

(2) Обробля́ти / оброби́ти хво́рого (пора́неного і т. ін.) – готувати хворого (пораненого і т. ін.) до перев'язки, операції; перев'язувати, оперувати.

– Молодець! – Оце я розумію, оце боєць! Під хлороформом, з-під ножа подає сигнали! – казав хірург, обробляючи пораненого Орлюка (О. Довженко).

ОБРОБЛЯ́ТИ², я́ю, я́єш, недок., ОБРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. обро́блять; док., грубо.

Забруднювати, перев. нечистотами, екскрементами.