обрость
О́БРО́СТЬ, і, ж., збірн., рідко.
1. розм. Молоді стебла рослини; пагони.
Обрость на дереві (Сл. Б. Грінченка).
2. перен. Молодь, нове покоління.
У нашого роду обрості мало, рід щось не плодовитий (Сл. Б. Грінченка).
3. спец. Колонії водяних організмів на предметах, спорудах, що стикаються з водою.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрость — о́брость іменник жіночого роду поселення водяних організмів на спорудах обро́сть іменник жіночого роду пагони; молодь, нове покоління збірн., рідко Орфографічний словник української мови
- обрость — I обр`ость-і, ж., збірн., рідко. 1》 розм.Молоді стебла рослини; пагони. 2》 перен. Молодь, нове покоління. II `обрость-і, ж., спец. Поселення водяних організмів на предметах, спорудах, що стикаються з водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрость — О́БРОСТЬ, і, ж., спец. Поселення водяних організмів на предметах, спорудах, що стикаються з водою. ОБРО́СТЬ, і, ж., збірн., рідко. 1. розм. Молоді стебла рослини; пагони. Обрость на дереві (Сл. Гр.). 2. перен. Молодь, нове покоління. Словник української мови в 11 томах
- обрость — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови
- обрость — Обро́сть, -ти ж. Побѣги. Обрость на дереві. Кролев. у. У нашого роду обрости мало, рід щось не плодовитий. Г. Барв. 275. Словник української мови Грінченка