обрублювати
ОБРУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРУБИ́ТИ, рублю́, ру́биш; мн. обру́блять; док., що.
1. крав. Підшивати кінці тканини, утворюючи рубець.
Обрублювати сорочку.
2. Ставити зруб (у колодязі, шахті і т. ін.).
Як повадилась дівчина Рано по воду ходити .. – Ходи, дівчино .. Мій тебе батенько любить, І криниченьку обрубить (П. Чубинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрублювати — обру́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обрублювати — -юю, -юєш, недок., обрубити, -рублю, -рубиш; мн. обрублять; док., перех. 1》 крав. Підшивати кінці тканини, утворюючи рубець. Обрублювати сорочку. 2》 Ставити зруб (у колодязі, шахті і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрублювати — ОБРУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРУБИ́ТИ, рублю́, ру́биш; мн. обру́блять; док., перех. 1. крав. Підшивати кінці тканини, утворюючи рубець. Обрублювати сорочку. 2. Ставити зруб (у колодязі, шахті і т. ін.). Як повадилась дівчина Рано по воду ходити.. Словник української мови в 11 томах
- обрублювати — ПІДРУ́БЛЮВАТИ (шити, підгинаючи край чогось), ПІДШИВА́ТИ, ОБРУ́БЛЮВАТИ, РУБИ́ТИ розм. — Док.: підрубити, підши́ти, обруби́ти. Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см (з посібника)... Словник синонімів української мови