обрусілий
ОБРУСІ́ЛИЙ, а, е.
Який став руським за мовою, звичаями, культурою;
// Який став російським (росіянином) за мовою, звичаями, культурою.
Врангель обернувся до юнкерів, .. вони довірливо вручають нині свою долю йому, обрусілому шведові, в жилах якого тече голуба кров вікінгів (О. Гончар);
В. Винниченко цікаво й точно відтворює процес пробудження національної свідомості в обрусілому українцеві (з наук. літ.);
Письменник, що жив у російському місті, в оточенні російського чиновництва, обрусілої інтелігенції, що бачив, як все далі йде процес обрусіння, як цей процес раз-у-раз глибше захоплює кола міщанства і поміщиків, не міг знайти в такому оточенні українського сюжету (з наук.-попул. літ.);
Обрусілий німець Гессе розпатякував про те, який неспокійний народ ці “малороси” (Ю. Хорунжий).
Значення в інших словниках
- обрусілий — обрусі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обрусілий — -а, -е. Який став руським за мовою, звичаями, культурою. || Який став росіянином за мовою, звичаями, культурою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрусілий — ОБРУСІ́ЛИЙ, а, е. Який став руським за мовою, звичаями, культурою; // Який став росіянином за мовою, звичаями, культурою. Врангель обернувся до юнкерів, .. вони довірливо вручають нині свою долю йому, обрусілому шведові, в жилах якого тече голуба кров вікінгів (Гончар, II, 1959, 207). Словник української мови в 11 томах