обрядовий
ОБРЯДО́ВИЙ, а, е.
Стос. до обряду, встановлений обрядом.
Замість куті був якийсь особливий пудинг (либонь теж обрядовий), обложений букетами фіалок (Леся Українка);
Кожне народне свято, окрім зовнішніх, обрядових ознак, має ще свою глибинну наснагу (з газ.);
// Виконуваний під час відправлення обряду.
На селі влітку доводилося йому [Лисенкові] самому записувати всякі пісні від народу – обрядові і побутові (з наук.-попул. літ.);
Обрядова пісня.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрядовий — (який пов'язаний з обрядом) ритуальний, (в релігійному служінні) сакраментальний, сакральний. Словник синонімів Полюги
- обрядовий — обрядо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- обрядовий — -а, -е. Стос. до обряду, встановлений обрядом. || Виконуваний під час відправлення обряду. Обрядова пісня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрядовий — ОБРЯДО́ВИЙ, а, е. Стос. до обряду, встановлений обрядом. Замість куті був якийсь особливий пудинг (либонь теж обрядовий), обложений букетами фіалок (Л. Укр.. Словник української мови в 11 томах
- обрядовий — ОБРЯДО́ВИЙ (пов'язаний з обрядом), РИТУА́ЛЬНИЙ, ОБРЯ́ДНИЙ рідше; САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ, САКРА́ЛЬНИЙ книжн. (перев. про релігійний обряд). Обрядовий весільний хліб — коровай; Пишна декорація ритуальної дії зачаровує лише бідних, темних людей.. Пихливе панство не звертає на неї уваги (З. Тулуб). Словник синонімів української мови