обрямований

ОБРЯМО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обрямува́ти.

Його сухорляве лице, обрямоване довгим волоссям, було ніби втомлене (І. Нечуй-Левицький);

На передній стіні, обрямованій сосниною.., – задумливі портрети їх величності короля (Ірина Вільде).