1. Словник української мови у 20 томах

обрятування

ОБРЯТУВА́ННЯ, я, с., заст.

Дія за знач. обрятува́ти і обрятува́тися.

Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрятування — обрятува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обрятування — -я, с., заст. Дія за знач. обрятувати і обрятуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрятування — ОБРЯТУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обрятува́ти і обрятува́тися. Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (Коцюб., І, 1955, 223). Словник української мови в 11 томах