1. Словник української мови у 20 томах

обрізан

ОБРІЗА́Н, а, ч., розм., рідко.

Те саме, що обрі́з².

Тишу нічну розчахнуто рвучким вибухом з обрізана (Іван Ле);

Санько дістав обрізана й інакше не тинявся .. навколо рідного попелища як тільки з обрізаном за пасом (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрізан — обріза́н іменник чоловічого роду обріз рідко Орфографічний словник української мови
  2. обрізан — див. обріз Словник синонімів Вусика
  3. обрізан — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що обріз II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обрізан — ОБРІ́З (гвинтівка з укороченим стволом і прикладом), ВІДРІ́З, ВІДРІЗА́Н (ОДРІЗА́Н) розм., КУЦА́К розм., ОБРІЗА́Н розм. рідше, УТИ́НОК (ВТИ́НОК) діал. По селах і хуторах темними осінніми ночами лунали постріли з обрізів (В. Словник синонімів української мови
  5. обрізан — Обрізан, -на м. Обрѣзанный еврей. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка