1. Словник української мови у 20 томах

обрізатися

ОБРІЗА́ТИСЯ див. обрі́зуватися.

ОБРІ́ЗАТИСЯ, і́жуся, і́жешся, док., чим, на що і без дод.

Поранитися чим-небудь гострим, ріжучим.

– Хіба ж у мене не було такого випадку, що кінь обрізався на косу і таку рану зробив, що хоч кулак закладай? (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрізатися — обрі́затися дієслово доконаного виду обріза́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обрізатися — I обріз`атисядив. обрізуватися. II обр`ізатися-іжуся, -іжешся, док., чим, на що і без додатка. Поранитися чим-небудь гострим, ріжучим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрізатися — ОБРІ́ЗАТИСЯ, і́жуся, і́жешся, док., чим, на що і без додатка. Поранитися чим-небудь гострим, ріжучим. — Хіба ж у мене не було такого випадку, що кінь обрізався на косу і таку рану зробив, що хоч кулак закладай? (Тют., Вир, 1964, 318). ОБРІЗА́ТИСЯ див. обрі́зуватися. Словник української мови в 11 томах