1. Словник української мови у 20 томах

обсилкувати

ОБСИЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, діал.

Зґвалтувати.

Він її обсилкував... зробив гріх, хоч вона й кричала (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсилкувати — Обсилкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Изнасиловать. Він її обсилкувив... зробив гріх, хоч вона й кричала. Новомоск. (Залюбовск.). Словник української мови Грінченка