обскакувати

ОБСКА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСКАКА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. кого, що. Навскач (про коней) обганяти кого-небудь;

// розм. Скоком об'їжджати верхи навколо кого-, чого-небудь.

Мов у манежі, ми обскакали дворище, і тим же алюром понеслись назад (П. Панч);

Опустивши шаблю, Котовський обскакав зал довкола (Ю. Смолич).

2. кого, що, розм. Швидко оточувати кого-, що-небудь верхи.

Набігши хутір чи містечко, татари обскакували їх зі всіх боків, виставляли сторожу .. й починали грабувати (П. Панч).

3. кого. Обганяти, випереджати кого-небудь верхи.

Гаріфулін перший обскакав вовка з лівого боку (О. Донченко);

Батько обскакав товариша, але товариш коня не віддав (з мемуарної літ.).

4. кого, перен., розм. Випереджати в чомусь кого-небудь.

– Потилиці чухаємо, а інші тим часом .. нас обскакують!.. (О. Гончар);

– Ех, Надю, Надю, обскакала ти нас, хоч і недавно працюєш, – сказала якось жартома Харитина (з газ.).

5. кого, перен., розм. Обдурювати на чому-небудь.

Гнат .. розповідав своїй Ганні, як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обскакувати — обска́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обскакувати — див. хитрувати Словник синонімів Вусика
  3. обскакувати — -ую, -уєш, недок., обскакати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Скоком рухатися навколо кого-, чого-небудь. || розм. Скоком об'їжджати верхи навколо кого-, чого-небудь. 2》 розм. Швидко оточувати кого-, що-небудь верхи. 3》 Обганяти, випереджати кого-небудь верхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обскакувати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. обскакувати — ОБСКА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСКАКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Скоком рухатися навколо кого-, чого-небудь; // розм. Скоком об’їжджати верхи навколо кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  6. обскакувати — Обскакувати, -кую, -єш сов. в. обскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обскакивать, обскакать. Словник української мови Грінченка