1. Словник української мови у 20 томах

обскурант

ОБСКУРА́НТ, а, ч., книжн.

Прихильник обскурантизму; мракобіс.

– Я вас прошу, не показуйте сього тутешнім лікарям – се такі обскуранти! (Леся Українка);

Франко розрізняв дві культури в російському суспільстві – культуру прогресивну і культуру реакційну.., яку він вбачав в діяльності Каткова, Суворіна, Мещерського, Побєдоносцева і інших російських обскурантів (з наук. літ.);

“Обскуранти! Сліпі кроти! Раби авторитетів!” – хотілося крикнути їм [захисникам інквізіції] (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обскурант — обскура́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обскурант — -а, ч., книжн. Прихильник обскурантизму; мракобіс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обскурант — Темняк, освітиворог Словник чужослів Павло Штепа
  4. обскурант — обскура́нт захисник обскурантизму, реакціонер, мракобіс. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. обскурант — РЕАКЦІОНЕ́Р (прибічник політичної реакції), НАЗА́ДНИК розм., РЕТРОГРА́Д книжн.; МРАКОБІ́С, ОБСКУРА́НТ книжн. (запеклий ворог прогресу, культури, науки). Словник синонімів української мови
  6. обскурант — Обскура́нт, -та; -ра́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обскурант — ОБСКУРА́НТ, а, ч., книжн. Прихильник обскурантизму; мракобіс. — Я вас прошу, не показуйте сього тутешнім лікарям — се такі обскуранти! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. обскурант — рос. обскурант захисник обскурантизму, реакціонер, мракобіс. Eкономічна енциклопедія